Японія - друга за обсягом ВВП економіка світу, у 60-70-х роках переживши
бурхливий ріст економічного розвитку - до кінця 20-го століття мала
значні труднощі, пов'язані з падінням виробництва на території Японії.
Зміст
Офіційний візит української делегації на чолі Ющенко в Японію розпочався
20 липня (по офіційним даним, візит Віктора Ющенко в Японію почався
19 липня, але через тривалий переліт і шестигодинну різницю в часі президентський
Іл-62 приземлився в Токіо тільки в середу ранком).
В аеропорті українського президента зустріли посол Японії на Україні
Кишічиро Амае і начальник європейського департаменту Міністерства закордонних
справ Японії Ичіро Комацу. Президент виглядав стомленим після перельоту
і не став спілкуватися з пресою.
Спершу пан Ющенко відвідав токійський університет Тамагава, де розташована
дослідницька і генетична лабораторія науково-дослідного інституту бджільництва
цього університету. Тут Віктор Ющенко ознайомився з японськими традиціями
в цій галузі.
У ході візиту Президент провів переговори з прем'єр-міністром Японії
Дзюнічіро Коїдзумі, за результатами яких був підписаний протокол про
доступ до ринків товарів і послуг у рамках вступу України у ВТО, створена
міжурядова комісія для активізації міжнародного співробітництва й обнародувана
спільна заява про нове партнерство в ХХІ столітті.
22 липня Президент України з дружиною зустрівся з Імператором Японії
Акіхіто й імператрицею Японії Мічіко.
Також Ющенко побував на Всесвітній виставці "Експо-2005" у префектурі
Айчі і відвідав Меморіальний комплекс Миру в Хіросімі, де поклав вінок
до обеліска в пам'ять загиблим від атомного бомбардування.
У поїздці в Японію Президента Ющенко супроводжували його дружина
Катерина Ющенко, перший віце-прем'єр-міністр Анатолій Кінах, міністр
закордонних справ Борис Тарасюк, міністр економіки Сергій Терьохін,
міністр транспорту і зв'язку Євгеній Червоненко, перший заступник Держсекретаря
Олександр Моцик, заступник голови Національного космічного агентства
Едуард Кузнєцов, міський голова Одеси Едуард Гурвиц, голова "Укрексімбанка"
Віктор Капустін та інші.
Україна запропонувала Японії спільно побудувати міст через Південний
Буг у Миколаєві. Про це журналістам у неділю, 24 липня, заявив перший
віце-прем'єр-міністр України Анатолій Кінах, говорячи про підсумки українсько-японських
переговорів, що пройшли в рамках візиту президента України Віктора Ющенко
в Японію.
(за матеріалами російськомовної
преси)
Повернутись на початок сторінки
Кінець 80-х років був ознаменований для японської економіки небаченим
підйомом цін на внутрішньому фондовому ринку, ринку нерухомості й інших
ринків капіталів, що одержав назву "економіки мильної бульбашки" (bubble
economy). Відчуття статку в суспільстві, що з'явилося в результаті цього
інфляційного зльоту, підігріло апетит до предметів розкоші і дорогого
способу життя, що сприяло збільшенню попиту на різноманітний асортимент
дорогих товарів і послуг, багато хто з яких є статтями імпорту. Однак,
після підйому процентних ставок у 1991 р. "мильний зліт" змінився на
тривалий економічний спад, з якого Японія почала виходити тільки
наприкінці 20-го сторіччя. Рецесія, що наступила після періоду "мильного
злету", викликала в японців ріст споживчої свідомості, що привело до
принципових змін у системі збуту й в інших аспектах ділової активності
в Японії. Середина 90-х років минулого століття стала найбільше вдалим
часом для іноземних підприємців, що вирішили вести справи в Японії.
Поряд зі згаданим підвищенням інтересу до споживчих цін - тенденцією,
що сприяє ослабленню традиційної орієнтації на персоніфіковані послуги
- множилися голоси, що призивали до обмеження втручання держави в економіку,
що мало на меті зняття багатьох бар'єрів, які перешкоджали проникненню
іноземних компаній на японський ринок.
http://www.comitet21.ru/business_kak1.htm
У той же час - починаючи з 80-90-х років - стала виявлятися тенденція
до вивозу капіталу за межі країни, у т.ч. у країни Європи. До початку
21-го століття , незважаючи на відсутність стійких тенденцій до зростання
національної економіки (а, можливо, і завдяки цьому), відбувається подальше
збільшення інтересу японських підприємців до інвестування капіталу в
країни Східної Європи і, у т.ч. в Україну, що і стало спостерігатися
в останні роки.
Японія дуже далека від нас географічно, але виробами її промисловості
заповнена вся Україна, і збільшення обсягів японських інвестицій і розширення
сфери співробітництва мало би величезне значення для розвитку вітчизняної
економіки.
www.telegrafua.com/articles/1020520132463/
Проте, розвиток українсько-японських зв'язків в економічній сфері
дотепер стримується низкою істотних факторів. Серед них одними з найбільш
специфічних і значущих факторів є : відсутність довіри з боку японського
партнера до України як до країни можливих інвестицій, що базуються на
сприйнятті японцями реалій нашого громадського життя з погляду оцінки
політичної й економічної ситуації в Україні, а також язиковий бар'єр,
особливості японського бізнесу-етикету і національної психології й інші
специфічні стримуючі фактори культурального або психологічного характеру,
що не мають безпосереднього відношення до оцінки японцями політичних
або економічних реалій України.
Зрозуміло, не слід недооцінювати впливу розвитку політичної ситуації
в Україні на зміну відношення до нас з боку ділових кіл Японії, що,
проте, у цілому має позитивну динаміку, однак темпи позитивних змін
у галузі українсько-японських и японо-українських відносин поки що не
задовольняють жодну із сторін. Як можна бачити з повідомлення, що поширили
Українські Новини буквально наступного
дня після інаугурації президента Ющенко: "Японія хоче розвивати торговельне
й інвестиційне співробітництво з Україною, Голова японо-української
парламентської ліги Хагуо Янагісава повідомив журналістам у Києві, що
Японія зацікавлена в закупівлі сировини, зокрема, для металургії у України,
а також у розвитку торгівлі з Україною й в інвестуванні в розвиток української
інфраструктури... За його словами, дотепер співробітництву Японії з
Україною заважала недостатня поінформованість японських бізнесменів
про Україну".
www.korrespondent.net/main/112402/
Подібну думку розділяють багато японських підприємців, які є
учасниками українсько-японських ділових контактів. Беручи участь у семінарі
"Економіка України: нові можливості для зміцнення співробітництва" ділові
люди з Японії відверто говорили про те, що наш ринок їх дуже цікавить,
але на ньому дуже важко працювати
www.poroshenko.org/index.php?menu=publ&id=734&lang=
Повернутись на початок сторінки
Зрозуміло, найчастіше посилаються на труднощі, політичного або законодавчого
характеру, що, що називається "лежать на поверхні". Однак не можна ігнорувати
наявність і інших істотних бар'єрів, про що вже було сказано - мовного,
культурного, психологічного тощо, що, безсумнівно, визначає особливу
специфіку розвитку українсько-японського економічного співробітництва
і, зокрема , формування ринку японських інвестицій в Україну. У цьому
контексті ситуація становлення співробітництва між Україною і Японією
принципово відрізняється від, скажімо, ситуації розвитку зв'язків України
зі США або з Західною Європою, де мовні, психологічні і культуральні
бар'єри між країнами не настільки високі, а проблеми, що виникають,
більш-менш успішно вирішуються за рахунок налагоджених механізмів функціонування
глобальної економіки.
Ділова етика, що існує в японського бізнесі, досить істотно відрізняється
від правил і норм поводження представників ділового світу Заходу. Японські
бізнесмени віддають перевагу безпосередньому контакту з потенційним
партнером. Сказане в більшій мері відноситься до дрібних і середніх
фірм, ніж до великих корпорацій, однак по відношенню і до тих і до інших
майже обов'язковим способом знайомства в японському бізнесі є особиста
зустріч із представником компанії одночасно з направленням офіційної
пропозиції про співробітництво.
Для налагодження ділових відносин з зацікавленою японською фірмою
прийнято використовувати широко розповсюджену в Японії практику знайомства
через посередників. Очевидно, що посередник повинний бути добре відомий
відповідній японської компанії. У ролі посередника можуть виступати
японські бізнесмени, або іноземні компанії, що зарекомендували себе
в роботі з японськими компаніями, з якими необхідно налагодити зв'язок.
Така практика сприяє тому, що японський партнер не розглядає співрозмовника
як зовсім незнайому йому особу і з набагато більшою увагою вислухає
представлені пропозиції.www.sferathree.ru/Pressa/top-del.shtml
"Довіра і сталість" самі головні визначення справжнього японського
бізнесу. Якщо щось було вирішено один раз, то це назавжди. Саме тому
процес ухвалення рішення триває довго, щоб усе передбачити, врахувати,
прорахувати всі ситуації, сповістити всіх можливих учасників заходу,
одержати їхню згоду і т.д., і т.п. Процес "підтвердити й уточнити" іноді
приводить наших у повне здивування.www.russia-japan.nm.ru/hovanchuk18.htm
Як показують численні приклади, нерідко самі чудові проекти й угоди
провалюються тільки через те, що незнання звичок і етикету японців не
дозволяло партнерам домогтися взаєморозуміння.
www.geosite.com.ru/index.php?pa=showpage&pid=641&page=1
Як уникнути цього? Сподіваємося, що Ви знайдете відповіді на це і
інші питання на сторінках нашого сайту, а також знайдете тут масу іншої
корисної інформації про те, як налагодити й успішно розвивати відносини
з бізнес-партнерами в Японії. Вашій увазі ми хочемо запропонувати наступні
розділи нашого сайту, які присвячені саме цій проблемі (деякі з зазначених розділів
доступні
поки що тільки в російській версії сайту):
Спільний бізнес
з японцями - "За" і "против"...
Ваші шанси на
успіх, - Якщо Ви не транснаціональна корпорація...
Пошук партнера
в Японії - Як обійти "підводні камені"
Інтернет-маркетинг
- Панацея чи засіб заощадити?
Інтернет-реклама
в японському Web'і - Кошмар ієрогліфів і загадки східної душі...
Налагоджування
контакту - Ну чому в мене немає японського дідуся!
Организація зустрічі
з майбутнім партнером - "Летіти туди" або "приймати тут"?
Повернутись на початок сторінки
